ПОБУДОВА ПРИМІТИВІВ СТРОГОГО СТІЙКОГО КОДУВАННЯ МІНІМАЛЬНОЇ СКЛАДНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2018.153270Ключові слова:
Інтернет речей, конфіденційність доступу, криптографічне перетворення інформації, математична модельАнотація
У статті представлено результати побудови повної множини чотирирозрядних математичних моделей строгого стійкого кодування мінімальної складності. Досліджено та побудовано метод синтезу алгоритму мінімальної складності побудови операцій строгого стійкого кодування. Цей метод полягає в тому, що проводиться попарне інвертування деякої кількості розрядів та інвертується половина розрядів вхідної інформації, при цьому враховуються обмеження, що в кожній парі переставлених розрядів може інвертуватися лише один розряд. Для забезпечення мінімальної складності технічної реалізації отримано залежності для розрахунку кількості операцій строгого стійкого кодування.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 В. М. Рудницький, Л. А. Шувалова, О. Б. НестеренкоАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).