ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ РОЗМІРНОЇ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ ОБРОБКИ ДРОТЯНИМ ЕЛЕКТРОДОМ НА ОСНОВІ МОДЕЛЮВАННЯ ТРИВИМІРНИХ ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИХ ПОЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2018.153275Ключові слова:
електроерозійна вирізна обробка, електрохімічна обробка, дротяний електрод-інструмент, комп’ютерне моделюванняАнотація
Комбінована технологія послідовного використання електроерозійної обробки та електрохімічної обробки дротяним електродом дозволяє структурувати поверхню і формувати металеві компоненти з високою точністю, незалежно від міцності та твердості матеріалів. У межах цього дослідження усуваються деякі проблеми, які можуть обмежувати подальший розвиток запропонованої технології. Проста тривимірна модель за методом кінцевих елементів використовується для розрахунку розподілу первинного струму на поверхні аноду. Тривимірні результати порівнюються з даними двовимірного аналітичного моделювання. Це дозволяє перевірити точність алгоритму. В результаті проведених розрахунків встановлено, що катод з ізоляційним шаром, нанесеним на бічну стінку, може поліпшити локалізацію і точність обробки.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. П. ПлахотнийАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).