ТЕХНОЛОГІЯ ЕКСПЕРТНОГО ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ЖИТЛА У БУДИНКАХ ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ

Автор(и)

  • О. М. Мирошник Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2018.162620

Ключові слова:

рівень техногенної безпеки, надзвичайна ситуація, експертне оцінювання.

Анотація

У статті розглядається задача визначення рівня техногенної безпеки житла у будинках підвищеної поверховості. Запропоновано для визначення пріоритетності факторів, що впливають на безпеку житла та є аргументами відповідної цільової функції, використати експертне оцінювання, елементи методу аналізу ієрархій і теорії нечітких множин. Визначено особливості індивідуального та групового експертного оцінювання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-19

Як цитувати

Мирошник, О. М. (2018). ТЕХНОЛОГІЯ ЕКСПЕРТНОГО ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ЖИТЛА У БУДИНКАХ ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ. Вісник Черкаського державного технологічного університету, 1(1), 136–141. https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2018.162620

Номер

№ 1 (2018)

Розділ

Статті

URN

http://vtn.chdtu.edu.uaurn:2306:44551.2018.162620

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 О. М. Мирошник

Автори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.

Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).