МОДЕЛЬ ВИМІРЮВАЛЬНОГО ЗОНДУ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ РЕОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СУДНОВИХ ТЕХНІЧНИХ РІДИН
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2018.162737Ключові слова:
комп’ютерна система, лінійний п’єзодвигун, фрикційний контакт, SimInTech.Анотація
Підвищення вимог до викидів у довкілля шкідливих речовин судновими малообертовими двигунами потребує постійного підвищення ефективності роботи паливної системи. Метою дослідження є розробка моделі вимірювального зонду комп’ютерної системи визначення реологічних характеристик суднових технічних рідин на основі методу співвісних циліндрів. Розроблена модель враховує процеси в трьох основних блоках зонда: осциляторі лінійного п’єзодвигуна, фрикційному контакті, триботехнічному вузлі. Визначення реологічних характеристик здійснюється за часом проходження рухомого циліндра між його крайніми станами. Застосовано широтно-імпульсну модуляцію для керування лінійним п’єзодвигуном.##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 В. В. Нікольський, К. Ю. БережнийАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).