URN: http://vtn.chdtu.edu.uaurn:2306:44554.2018.162769

DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4412.4.2018.162769

РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ХІРУРГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ

К. В. Базіло, В. М. Заїка, Ю. Ю. Бондаренко

Анотація


Пошук і розробка методів зниження крововтрати, прискорення загоєння післяопераційних ран і розсмоктування рубців є важливими завданнями сучасної хірургії, перспективним розв’язанням яких є застосування ультразвукової хірургії з використанням п’єзоелектричних елементів, котрі відіграють роль джерел ультразвуку. Під час використання ультразвукового хірургічного інструменту актуальною задачею є його дезінфекція до та після проведення операцій. Метою роботи є розробка методу дезінфекції для знищення збудника інфекції на ріжучій частині ультразвукового хірургічного інструменту. В роботі розроблено схему та проведено моделювання перетворювача напруги для ультрафіолетових випромінювачів, сконструйовано док-станцію для мобільного ультразвукового хірургічного інструменту для його заряджання та процесу дезінфекції. Розроблено модель ультразвукового хірургічного інструменту та методику дезінфекції для знищення збудника інфекції на ріжучій частині ультразвукового хірургічного інструменту. Розроблений хірургічний інструмент є мобільним та автономним, що забезпечується шляхом використання Li-ion акумуляторів, надійним та має значний строк служби активних елементів з п’єзокераміки, зручним в експлуатації та простим у керуванні за рахунок викорис-тання ергономічної рукоятки.


Ключові слова


ультразвук; хірургічний інструмент; ультрафіолетове випромінювання.

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Копчак А. В., Рибак В. А., Марухно Ю. І. Патогенез і принципи лікування вогнепальних поранень щелепнолицевої ділянки в умовах багатопрофільного закладу. Меди-цина неотложных состояний. 2015. № 7. С. 94–105.


2. Хірургія військова та надзвичайних ситуа-цій: метод. вказівки. Тема 1: Вогнепальні поранення та їх лікування. Харків: ХНМУ, 2013. 25 с.


3. Гринюк С. В., Лебединська Н. Ю. Особли-вості проведення бактеріального контролю за післяопераційними ускладненнями ран у хірургічних хворих. Медичні перспективи. 2011. Т. XVI, № 1. С. 65–67.


4. Вільцанюк О. А., Лутковський Р. А., Хуторянський М. О. Нові підходи до профілактики нагноєння післяопераційної рани. Харківська хірургічна школа. 2011. № 4. С. 22–25. 5. Семенов Г. М. Современные хирургиче-ские инструменты. Санкт-Петербург: Пи-тер, 2013. 352 с.


6. Спосіб створення ультразвукових коливань в хірургічному інструменті: пат. України на корисну модель № 116996. / К. В. Базіло,
Ю. Ю. Бондаренко, В. М. Заїка, Ю. А. Пе-трушко, Л. О. Федорук; № 201613588 від 29.12.2016; опубл. 12.06.2017, Бюл. № 11.


7. Застосування п’єзоелектричних елементів в ультразвуковій хірургії / К. В. Базіло, Ю. Ю. Бондаренко, В. М. Заїка, Ю. А. Пе-трушко, Л. О. Федорук. Вісник Черкасько-го державного технологічного універси-тету. Серія: Технічні науки. 2016. № 4. С. 53–56.





Copyright (c) 2018 К. В. Базіло, В. М. Заїка, Ю. Ю. Бондаренко