КОРЕКЦІЯ ТЕМПЕРАТУРНОГО ВПЛИВУ НА П'ЄЗОЕЛЕКТРИЧНИЙ АКСЕЛЕРОМЕТР

Автор(и)

  • А. Л. Передерко Одеська державна академія технічного регулювання та якості, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2019.166321

Ключові слова:

акселерометр, прискорення, п'єзоелемент, фазовий фільтр, система автоматичного регулювання

Анотація

У статті розглянуто можливість компенсації неінформативної складової у вимірюваному сигналі, отриманому за допомогою п'єзоелектричного акселерометра при вимірюванні вібраційного прискорення. Ця неінформативна складова у вимірюваному сигналі являє собою постійний рівень, який викликаний генерацією пꞌєзоелектричним елементом акселерометра додаткового заряду за відсутності дії на нього з блoку обꞌєкта вимірювань. Зазначений додатковий заряд генерується під впливом флуктуацій температури середовища. Ці температурні флуктуації вносять свою негативну складову в точність акселерометра, збільшуючи похибку результату вимірювань. Чим більшими є їх діапазон коливань по температурі та швидкість зміни температури в часі, тим отримаємо більший вплив на результати вимірювань. Оскільки зміни температури в часі порівняно з частотою вимірюваних вібрацій є процесами значно повільнішими і їх вплив на результат вимірювання є сталим в усьому динамічному діапазоні акселерометра, то вони являють собою адитивну складову похибки цих вимірювань. Для зменшення температурного впливу середовища запропоновано рішення щодо удосконалення пꞌєзоелектричного акселерометра шляхом введення в його конструкцію елемента компенсації. З метою зменшення впливу температурних флуктуацій середовища на результати вимірювання як елемент компенсації застосовано керований пꞌєзоелектричний елемент, який працює на зворотному пꞌєзоефекті уздовж осі поляризації. Керування елементом компенсації здійснюється системою автоматичного регулювання, яка працює за принципом регулювання за відхиленням.

Біографія автора

А. Л. Передерко, Одеська державна академія технічного регулювання та якості

Докторант

Посилання

1. Antonenko, A. М., Kudzin A. Yu., Gavshin M. G. (1997). Influence of domain structure on electromechanical properties of PZT and MNWT ferroelectric ceramics. Fizika tverdogo tela. Moscow: FTI im. A. F. Ioffe, vol. 39, No. 5 [in Russian].

Gorish, A. V., Dudkevich, V. P., Kupriyanov, M. F. et al. (1999). Piezoelectric instrument engineering, vol. 1. Physics of ferroelectric ceramics. Moscow: Izd. predpr. red. zhurn. "Radiotehnika", 368 p. [in Russian].

Sharapov, V. M., Musienko, M. P., Sharapova E. V. (2006). Piezoelectric sensors. Moscow: Technosphere, 632 p. [in Russian].

Aheikin, D. I., Kostina, E. N., Kuznetsov, N. N. (1965). Sensors for control and regulation. Moscow: Mashinostroenie, 914 p., ill. [in Russian].

Osadchiy, E. P. (1979). Design of sensors for measuring mechanical quantities. In E. P. Osadchiy (Ed.). Moscow: Mashinostroenie, 480 p., ill. [in Russian].

Ostrom, K., Vittenmark, B. (1987). Control systems with computers. Moscow: Mir, 480 p., ill. [in Russian].

Dorf, R., Bishop, R. (2002). Modern management systems. Moscow: Laboratoriya Bazovyh Znanij, 832 p., ill. [in Russian].

Kim, D. (2003). The theory of automatic control, vol. 1. Linear systems. Moscow: FIZMATLIT, 220 p., ill. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-26

Як цитувати

Передерко, А. Л. (2019). КОРЕКЦІЯ ТЕМПЕРАТУРНОГО ВПЛИВУ НА П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНИЙ АКСЕЛЕРОМЕТР. Вісник Черкаського державного технологічного університету, (1), 82–86. https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2019.166321

Номер

№ 1 (2019)

Розділ

Автоматизація та приладобудування

URN

http://vtn.chdtu.edu.uaurn:2306:44551.2019.166321

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 А. Л. Передерко

Автори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.

Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).