РОЗРОБКА СПОСОБУ ТА ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕНЗОДАТЧИКА
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2019.166805Ключові слова:
тензодатчик, температурна складова похибки, середньоквадратичне значення похибки апроксимації, поліноміальний коефіцієнт, константанАнотація
У статті проаналізовано вплив основних дестабілізуючих факторів, що обмежують точність вимірювання напружено-деформованого стану складних технічних конструкцій за допомогою тензодатчиків. Досліджено вплив діапазону зміни температур, розкиду значень температурної похибки на середньоквадратичне значення похибки апроксимації степеневими поліномами. За допомогою пакета NUMERY визначено залежність похибки апроксимації від порядку апроксимуючого полінома. Встановлено, що в широкому температурному діапазоні похибка для константану має слабкий зв’язок із порядком поліномаПосилання
1. Kuzmych, L. V. (2016). Modern trends in the creation of instrumentation systems for measuring mechanical quantities. Visnyk Inzhenernoi Akademii Ukrainy. Kyiv, No. 2, pp. 180–184 [in Ukrainian].
Kuzmych, L.; Kobylianskyi, O.; Duk, M. (2018). Current state of tools and methods of control of deformations and mechanical stresses of complex technical systems. Proc. SPIE 10808, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments 2018, 108085J (October 1, 2018); doi: 10.1117/12.2501661.
Ornatskyi, D. P., Kuzmych, L. V., Kvasnikov, V. P. (2019). Simulation of the analog interface for remote measurements using multiplexer and resistive strain gauges. Metrolohiia ta prylady. Kharkiv, No. 1, pp. 31–36 [in Ukrainian].
Erb, K., Fisher, P. (1989). Digital’s Kompensation sverfahren zur Verbesserung von Messfuhlern. Bulletin SEV/VSE, 80, No. 7, 8, pp. 365–368.
Experimental mechanics (1990): monograph in 2 books. In A. Kobaiasi (Ed.). Moscow: Mir, book 1, 552 p. [in Russian].
Mekheda, V. A. (2011). Strain gauge method for strain measurement: manual. Samara: Izdvo Samar. gos. aerokosm. un-ta, 56 p. [in Russian].
Seryeznov, A. N., Shashurin, A. K. (1990). Methods and measurement tools in the strength experiment. Moscow: Izd-vo MAI, 200 p. [in Russian].
Uikzer, J. (2002). Connectivity: intelligent sensors or intelligent interfaces. Datchiki i sistemy, No.10, pp. 50–55 [in Russian].
Rus, G., Lee, S. Y., Chang, S. Y., Wooh, S. C. (2006). Optimized damage detection of steel plates from noisy impact test. International Journal for Numerical Methods in Engineering, Vol. 68, Issue 7, pp. 707–727; doi: 10.1002/nme.1720.
Harada, T., Ishikawa, N., Kanda, T., Suzumori, K., Yamada, Y., Sotowa, K. (2009). Droplet generation using a torsional Langevin-type transducer and a micropore plate. Sensors and Actuators A: Physical, Vol. 155, Issue 1, pp. 168–174; doi: 10.1016/j.sna.2009.08.007.
Schroder, A., Rautenberg, J., Henning, B. (2010). Evaluation of cost functions for FEA based transducer optimization. Physics Procedia, Vol. 3, Issue 1, pp. 1003–1009; doi: 10.1016/j.phpro.2010.01.129.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Л. В. Кузьмич, Д. П. Орнатський, В. П. КвасніковАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).