ВІРТУАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ХВИЛЕВОДУ ПРЯМОКУТНОГО ПЕРЕТИНУ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.2.2019.173693Ключові слова:
імітаційне моделювання, прямокутний хвилевід, електромагнітна хвиля, віртуальний стенд, програма LabVIEWАнотація
У роботі синтезовано віртуальний стенд у середовищі LabView, який дає можливість провести імітаційне моделювання для визначення параметрів електромагнітної хвилі в прямокутному хвилеводі. Для хвилі заданого типу з довільним сполученням індексів m і n, що поширюється по хвилеводу з заданими геометричними розмірами поперечного перетину, можна визначати критичну довжину хвилі або критичну частоту. Також розроблений віртуальний інструментарій дає змогу досліджувати дисперсію в хвилеводі, оцінювати величину втрат у хвилеводі та коефіцієнт корисної дії, визначати окремо для хвиль Е і Н типів характеристичний опір хвилеводу і коефіцієнт відбиття. Отримано аналітичні вирази для розрахунку пробивної потужності хвилеводу при поширенні хвиль Е і Н типів, які також реалізовано у вигляді відповідних віртуальних інструментів. Розроблений віртуальний інструментарій дозволяє організувати дистанційне навчання
Посилання
A. S. Andrushchak, Z. Yu. Gotra, and O. S. Kuchnir, Applied electrodynamics of information systems. Lviv: Vyd-vo Lviv. politehnily, 2012 [in Ukrainian].
O. S. Havrysh, Methodical instructions for the implementation of course work on the discipline "Electrodynamics and radio waves propagation" for students of the specialty 6.050901 "Radio engineering". Cherkasy: ChDTU, 2015 [in Ukrainian].
Yu. V. Pimenov, V. I. Volman, and A. D. Muravtsov, Technical electrodynamics. Moscow: Radio i svyaz, 2000 [in Russian].
O. S. Havrysh, and V. V. Koval, Methodical instructions for the implementation of laboratory works on the discipline "Microwave and optical bands" for students specializing in "Radio Engineering" of the educational qualification levels "specialist" and "master" of all forms of training. Cherkasy: ChDTU, 2015 [in Ukrainian].
Yu. K. Evdokimov, V. R. Lindval, and G. I. Shcherbakov, LabVIEW for radio injector: from virtual model to real device. Practical guide for LabVIEW software. Moscow: DMK Press, 2007 [in Russian].
A. Ya. Suranov, LabVIEW 8.20: functional reference. Moscow: DMK Press, 2007 [in Russian].
Yu. K. Evdokimov, V. R. Lindval, and G. I. Shcherbakov, LabVIEW in research. Moscow: DMK Press, 2012 [in Russian].
V. R. Lindval, Methodical instructions for laboratory work no. VI-107 "Parameters of waves in a rectangular metal waveguide". Kazan: KGTU, 2006 [in Russian].
T. S. Vasilyuk, Yu. I. Grishalevich, and A. B. Proshin, "Computer laboratory work "Investigation of dispersion phenomena that occur when transmitting signals through a rectangular waveguide", TCOMM – Telecommunications and Transport, no. 11, pp. 62-65, 2013 [in Russian].
O. S. Havrysh, and P. V. Lifar, "Virtual laboratory bench for the study of a generator on a magnetron", Visnyk Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo universytetu, no. 2, pp. 127-129, 2011 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олександр Степанович Гавриш, Сергій Іванович Костюк, Юрій Юрійович Обруч, Марія Олександрівна БагрійАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).