ГИДРОМЕТАЛЛУРГИЧЕСКАЯ ТЕХНОЛОГИЯ ПЕРЕРАБОТКИ ЦИНКСОДЕРЖАЩИХ ШЛАМОВ СТОЧНЫХ ВОД ПРОИЗВОДСТВА ХИМВОЛОКНА

Автор(и)

  • Геннадий Степанович Столяренко Черкаський державний технологічний університет, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5287-3733
  • Таисия Сергеевна Черний Черкасский государственный технологический университет, Ukraine
  • Наталия Максимовна Фомина Черкасский государственный технологический университет, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6587-6677
  • Алина Игоревна Шморгун Черкасский государственный технологический университет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2019.178607

Ключові слова:

выщелачивания, цинк, шлам, пивпромислова установка, социальный эффект, эколого - экономические расчеты.

Анотація

 В работе представлен гидрометаллургический способ переработки цинкосодержащего шлама сточных вод методом выщелачивания. Извлечение цинка из шлама является актуальной темой для экологической безопасности города Черкассы и Украины в целом, а также для сферы производства удобрений для аграрных стран. Для изучения гранулометрического состава исходной руды был выбран метод мокрого грохочения. Проведен фазовый химический анализ на формы нахождения цинка. Для изучения вещественного состава пробы шламов были применены рентгеноструктурный и термогравиметрический анализы. Проведена серия опытов на полупромышленной установке, изучено влияние температуры, соотношения компонентов и времени на выход продукта. Разработана технологическая схема.

Біографії авторів

Геннадий Степанович Столяренко, Черкаський державний технологічний університет

заведующий кафедрой химических технологий и водоочистки Черкасского государственного технологического университета

Таисия Сергеевна Черний, Черкасский государственный технологический университет

аспирант кафедры химических технологий и водоочистки Черкасского государственного технологического университета

Наталия Максимовна Фомина, Черкасский государственный технологический университет

старший преподаватель  кафедры химических технологий и водоочистки Черкасского государственного технологического университета

Алина Игоревна Шморгун, Черкасский государственный технологический университет

студент кафедры химических технологий и водоочистки Черкасского государственного технологического

Посилання

H. S. Stolyarenko, and G. M. Atamas, "Technological process of obtaining zinc sulfate from zinccontaining sludge", in Proc. VI Internat. Sci. and Рract. Сonf. Sci-ence and innovation. Przemysl, 2010 [in Ukrainian].

A. G. Atamas, "Technological process of obtaining zinc sulfate from zinc-containing waste sludge from sewage", thesis for Ph. D. in Engineering. Cherkasy, 2011 [in Ukrainian].

G. S. Stolyarenko, V. O. Kostigin, and G. M. Atamas, "Method for eliminating zinc vitriol and calcium sulfate", Declaration Patent of Ukraine 22213, MKIS22V19/00. no. 200604768; stated 28.04.2006; publ. 25.04.2007, Bul. № 5, 4 p. [in Ukrainian].

G. M. Atamas, "Submission of physical and chemical power of zinc slurry of VAT «Cherkaske Khimvolokno»", Visnyk Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo uni-versitetu, no. 1, pp. 135-138, 2006 [in Ukrainian].

G. S. Stolyarenko, V. O. Kostigin, T. I. Se-menenko et al., "Method for the removal of zinc vitriol", Declaration Patent of Ukraine 5760, МКИ С 22 В 19/34, no. 20040806824; stated 13.08.2004; publ. 15.03.2005, Bul. no. 3, 4 p. [in Ukrainian].

V. O. Stolyarenko, N. M. Kostigin, N M. Fomina et al., "Method for complex processing of zinc sludge", Declaration Patent of Ukraine 5759, МКИ С 22 В 19/34, no. 20040806823; stated 13.08.2004; publ. 15.03.2005, Bul. no. 3, 4 p. [in Ukrainian].

S. D. Razumovsky, and G. E. Zaikov, Ozone and its reactions with organic compounds Moscow: Nauka, 1974 [in Russian].

G. M. Atamas, and G. S. Stoliarenko, "The use of rational waste treatment schemes to solve environmental problems", Visnyk-Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu, no. 2, pp. 106-109, 2008 [in Ukrainian].

G. M. Atamas, and G. S. Stolyarenko, "The use of ozone for the purification of alkaline zinc-containing solutions", Suchasni problemy tehnolohiyi neorhanichnyh rechovyn. Dneprodzerzhinsk: DDTU, no. 2, pp. 92-95, 2008 [in Ukrainian].

G. M. Atamas, and G. S. Stoliarenko, "De-termination of conditions of interaction of ozone with zinccontaining solution", in First Ukr. Conf. Oxidation reactions. Science and Technology. Frontier, 2010, pp. 84-85 [in Ukrainian].

G. M. Atamas, "The possibility of using industrial waste in the context of the transition to balanced development", Visnyk Natsionalnoho tehnichnoho universytetu "KhPI", no. 10, pp. 52-56 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-23

Як цитувати

Столяренко, Г. С., Черний, Т. С., Фомина, Н. М., & Шморгун, А. И. (2019). ГИДРОМЕТАЛЛУРГИЧЕСКАЯ ТЕХНОЛОГИЯ ПЕРЕРАБОТКИ ЦИНКСОДЕРЖАЩИХ ШЛАМОВ СТОЧНЫХ ВОД ПРОИЗВОДСТВА ХИМВОЛОКНА. Вісник Черкаського державного технологічного університету, (3), 127–137. https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2019.178607

Номер

№ 3 (2019)

Розділ

Хімічні технології та інженерія, екологічна безпека

URN

http://vtn.chdtu.edu.uaurn:2306:44553.2019.178607

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Геннадий Степанович Столяренко, Таисия Сергеевна Черний, Наталия Максимовна Фомина, Алина Игоревна Шморгун

Автори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.

Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).