МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ОДИНИЧНОЇ ЛУНКИ РОЗРЯДАМИ СУЧАСНИХ ГЕНЕРАТОРІВ ЕЛЕКТРОЕРОЗІЙНИХ ВИРІЗНИХ ВЕРСТАТІВ

Автор(и)

  • Василь Іванович Осипенко Черкаський державний технологічний університет, кафедра ПХВ та ВНП, зав. кафедрою, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2166-7766
  • Олексій Володимирович Тімченко асистент кафедри проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління Черкаського державного технологічного університету, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8637-8749
  • Андрій Вадимович Кондаков Черкаський державний технологічний університет, аспірант кафедри ПХВ та ВНП, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5055-1068

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2019.182555

Ключові слова:

електроерозійна обробка, енергія імпульсу, зона термічного впливу.

Анотація

Розглянуто особливості формування геометрії одиничної лунки та глибини зони терміч-ного впливу при електроерозійній обробці якісної конструкційної сталі 45 дротяним електро-дом на верстатах, оснащених сучасними генераторами технологічного струму. Математичним моделюванням на основі чисельних розв’язків осесиметричної квазітрифазної нелінійної задачі теплопровідності з рухомими границями фаз отримано криві, що описують межі фаз випаровування, плавлення матеріалу і температури аустенітних перетворень залежно від енергетичних параметрів розряду та теплофізичних характеристик матеріалу деталі. Виконано оцінювання об’ємів матеріалу, що видаляється з лунки у вигляді пари та рідини. Наведено дані про величини енергій, що витрачаються на фазові перетворення матеріалу анода: плавлення та випаровування, їх частку в загальній енергії розряду, що виділяється на сталевому аноді на різних режимах обробки, а також наслідки зміни параметрів імпульсів на кожному з режимів. Виявлено, що збільшення тривалості імпульсу при збільшенні загальної енергії, що реалізується в міжелектродному проміжку, призводить до зменшення ефективності використання цієї енергії при руйнуванні матеріалу заготовки. Адекватність моделі оцінювалась зіставленням з експериментальними даними, які були неодноразово підтверджені на обладнанні різних підприємств. Отримані результати відкривають перспективний шлях до мінімізації енергетичних затрат на обробку того чи іншого матеріалу та керування характеристиками оброблених поверхонь як з точки зору формування мікрогеометрії, так і глибини зміни структури в зоні термічного впливу, що, в свою чергу, дасть змогу розширити межі застосування електроерозійної технології за рахунок підвищення економічної вигоди від використання опи-саної методики. Окрім того, створюється підґрунтя для ефективного проектування технологічних режимів подальшої електрохімічної розмірної обробки незмінним дротяним електродом, оскільки глибина зони термічного впливу є важливим фактором при визначенні припуску, який має бути видалений при електрохімічній модифікації поверхні.

Біографії авторів

Василь Іванович Осипенко, Черкаський державний технологічний університет, кафедра ПХВ та ВНП, зав. кафедрою

д.т.н., професор, завідувач кафедри проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління Черкаського державного технологічного університету

Олексій Володимирович Тімченко, асистент кафедри проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління Черкаського державного технологічного університету

асистент кафедри проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління Черкаського державного технологічного університету

Андрій Вадимович Кондаков, Черкаський державний технологічний університет, аспірант кафедри ПХВ та ВНП

Черкаський державний технологічний університет, аспірант кафедри ПХВ та ВНП

Посилання

V. I. Osypenko, O. P. Plakhotnyi, and N. V. Filimonova, Physics and technology of electroerosive wire cutting: a monograph. Cherkasy State Technological University. Cherkasy: Publisher FOP Gordienko E. I., 2019 [in Ukrainian].

D. O. Stupak, "Optimization of the energy release process in the electrode gap for the conditions of electroerosion wire cutting", M.S. thesis. Dept. Tech. Sciences: 05.03.07, Nat. Tech. University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2002 [in Ukrainian].

G. E. Kaleynikov, "Electroerosive wire cut-ting in the environment of aqueous solutions of surfactants", M.S. thesis. Dept. Tech. Sciences: 05.03.07, Nat. Tech. University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2003 [in Ukrainian].

B. I. Stavitsky, and N. B. Stavitskaya, "The study of the shapes and sizes of erosion holes formed on various materials by spark discharges", Elektronnaya obrabotka materialov, no. 1, pp. 9-13, 1980 [in Russian].

V. I. Osypenko, D. O. Stupak, and S. V. Pozdeev, "Physical and technological regularities of liquid breakdown and energy balance of single spark discharge", Visnyk natsionalnoho tehnichnoho universytetu Ukrayiny "Kyivskyi politehnichnyi instytut". Mashynobuduvannya, pp. 273-280, 2009 [in Ukrainian].

V. V. Popovich, and V. V. Popovich, Technology of structural materials and materials science: a textbook. Lviv: Svit, 2006[in Ukrainian].

A. V. Bilan, V. I. Osypenko, D. O. Stupak, and Ya. D. Korol, "Features of the formation of microgeometry and physical properties of the surface layers of steel during electrical discharge machining and sequential electri-cal discharge and electrochemical pro-cessing with a wire electrode", Uralskiy nauchniy vestnik, no. 12 (48), pp. 27-34, 2012 [in Russian].

Development of an intelligent process model for EDM. S. N. Joshi & S. S. Pande, 2009.

J. Marafona, and J. G. Chousal, "A finite element model of EDM based on the Joule effect", Int J. Mach Tools Manuf., 46 (6), pp. 595-602, 2006. doi:10.1016/j.ijmachtools.2005.07.017.

S. H. Ео, W. Kurnia, and P. C. Tan, "Critical assessment and numerical comparison of electrothermal models in EDM", J. Mater Process Technol., 203, pp. 241-251, 2007.doi:10.1016/j.jmatprotec.2007.10.026.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-23

Як цитувати

Осипенко, В. І., Тімченко, О. В., & Кондаков, А. В. (2019). МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ОДИНИЧНОЇ ЛУНКИ РОЗРЯДАМИ СУЧАСНИХ ГЕНЕРАТОРІВ ЕЛЕКТРОЕРОЗІЙНИХ ВИРІЗНИХ ВЕРСТАТІВ. Вісник Черкаського державного технологічного університету, (3), 154–162. https://doi.org/10.24025/2306-4412.3.2019.182555

Номер

Розділ

Матеріалознавство, технології та обладнання сучасних машинобудівних і харчових виробництв

URN