ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ СОРБЕНТІВ В ПРОЦЕСАХ ОЧИЩЕННЯ ПОГЛИНАЛЬНИХ РОЗЧИНІВ ПОТАШУ ВИРОБНИЦТВ АМІАКУ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.1.2020.189028Ключові слова:
виробництво аміаку, розчини поташу, корозія, очищення, адсорбція, активована глинаАнотація
На кафедрі хімічних технологій та водоочищення Черкаського державного технологічного університету було проведено експериментальні дослідження з визначення адсорбційної здатності активованих бентонітових глин щодо поглинання із розчинів поташу смолистих речовин та корозійно активних сполук. У ході роботи встановлено, що бентонітові глини, активовані методом кислотної та лужної активації, мають достатню поглинальну здатність щодо смолистих речовин та корозійно активних сполук, щоб провести заміну активованого вугілля, що використовується для цих цілей на виробництві. Виявлено, що найнижчим ступенем поглинання цільових компонентів розчину поташу характеризується глина кислотної активації. Глина лужної активації також поглинає в процесі адсорбції К2СО3, КНСО3, ДЕА та V2О5, але більшою мірою, ніж глина кислотної активації. Найбільший ступінь поглинання має активоване вугілля. Цей недолік активованого вугілля викликає необхідність постійного поповнення поглинального розчину новими порціями К2СО3, КНСО3, ДЕА, що збільшує виробничі витрати на очищення синтез-газу від оксиду вуглецю (IV).
Посилання
Ammonia. Technology issues, N. A. Yankovsky, ed. Donetsk: Novaya pechat, 2001 [in Russian].
N. Y. Shchukin, and N. P. Matrosov, "New absorbents in CO2 purification", Himicheskaya promyshlennost, no. 9, pp. 32-52, 2005 [in Russian].
A. V. Stepanov, Production of hydrogen and hydrogen-containing gases. Kiev: Nauk. dumka, 1982 [in Russian].
E. I. Eremin. Fundamentals of chemical thermodynamics. Moscow: Vysshaya shkola, 1974 [in Russian].
E. Ya. Melnikov, Nitrogen reference book: Physico-chemical properties of gases and liquids. Production of process gases. Purification of process gases. Ammonia synthesis. Moscow: Himiya, 1986 [in Russian].
J.-L. Peitavi, S. Capdeville, and E. Lakamuar, "Regenerative method of deoxidation of CO2-containing gas, as well as liquid hydrocarbons, using liquid absorbent based on activated methyldiethanolamine", Pat. RF no. 2201282 / patent holder Elf Explosion Producer; stated 04/20/1999; publ. 27.03.2003 [in Russian].
T. A. Mikhailova, N. T. Nikushchenko, M. I. Nagrodsky, V. V. Potekhin, and S. A. Lugovskaya, "The method of obtaining methyldiethanolamine", Pat. RF no. 2380354 / patent holder Khimtek Engineering; stated 06.05.2008; publ. 27.01.2010 [in Russian].
"Method for gas purification in ammonia production", USSR copyright certificate no. 739006, cl. C 02 F 1/46, Byulleten izobretenij, no. 40, 1976 [in Russian].
A. K. Babchenko et al., "Installation for ammonia production", Pat. RF no. 93290668 C 01 C 1/02, cl. C 01 C 1/02, 1994 [in Russian].
E. V. Mislyuk, N. V. Ivanova, V. M. Sorych, A. V. Gromiko, and H. S. Stolyarenko, "Method of regeneration of potassium solutions “Carsol” and “Benfield”", Pat. Ukraine no. 65306, stated 10.03.2003; publ. 03/15/2004 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Андрій Володимирович Громико, Геннадій Степанович Столяренко, Максим Вячеславович ПозігунАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
