Основні механізми захисту електронних документів від фальсифікацій
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.2.2016.82987Ключові слова:
електронний документ, достовірність, стеганографія, водяний цифровий знак, електронний цифровий підписАнотація
Стаття присвячена проблемі забезпечення інформаційної безпеки електронних документів (ЕД) і захисту інформації в системах електронного документообігу (СЕД). Особлива увага приділяється розгляду таких механізмів захисту інформації, як криптографія, електронний цифровий підпис (ЕЦП), стеганографія та цифровий водяний знак (ЦВЗ). Виконано опис процесу вбудовування ЦВЗ в цифровий документ. Проведено аналіз використання головного реквізиту ЕД – ЕЦП. Розглянуто існуючі підходи до розробки системи захисту ЕД і способи їх прихованої передачі. Запропоновано класифікацію атак та загроз інформаційній безпеці (ІБ) ЕД. Досліджується можливість побудови захищеної СЕД на основі комплексного використання методів криптографії та стеганографії. Отримані результати стануть основою для подальшої розробки та вдосконалення засобів захисту ЕД.
Посилання
Розломій І. О. Організація і оцінка ефективності системи захищеного документообігу / І. О. Розломій // Вісник Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського. – 2015. – № 6 (95). – С. 119–124.
Грибунин В. Г. Цифровая стеганография / В. Г. Грибунин, И. Н. Оков, И. В. Туринцев. – М.: Солон-пресс. Изд.: Пандора-1, 2002. – 261 с.
Коханович Г. Ф. Компьютерная стеганография. Теория и практика / Г. Ф. Коханович, А. Ю. Пузыренко. – К.: МК-Пресс, 2006. – 288 с.
Стеганография, цифровые водяные знаки и стегоанализ / Аграновский А. В., Балакин А. В., Грибунин В. Г., Сапожников С. А. – М.: Вузовская книга, 2009. – 220 с.
Digital watermarking and steganography / I. J. Cox, M. Miller, J. Bloom, J. Fridrich. – San Francisco: Morgan Kaufmann Publishing, 2008. – 624 p.
Балакин А. В. Использование стеганографических методов для защиты текстовой информации / А. В. Балакин, А. С. Елисеев // Технологии информационного общества ФГНУ НИИ «Спецвузавтоматика». – 2009. – С. 183–184. – (Спецвыпуск).
Сагайдак Д. А. Способ формирования цифрового водяного знака для физических и электронных документов / Д. А. Сагайдак, Р. Т. Файзуллин // Компьютерная оптика. – 2014. – № 1 (38). – С. 94–104.
Очнев Д. В. Цифровые водяные знаки как метод защиты текстовых печатных документов / Д. В. Очнев, Е. С. Чиркин // Гаудеамус: психолого-педагог. журн. – 2012. – № 2 (20). – С. 148–149.
Основы криптографии / Алферов А. П., Зубов А. Ю., Кузьмин А. С., Черемушкин А. В. – Гелиос АРВ, 2002. – 480 с.
Астахова Т. С. Электронная цифровая подпись как фактор сохранения целостности и аутентичности документа / Т. С. Астахова, Е. П. Чадаева // Известия Томского политехнического университета. – 2012. – № 6. – С. 55–61.
Розломій І. О. Електронний цифровий підпис як засіб забезпечення цілісності та достовірності електронного документа / І. О. Розломій // Сучасна наука: теорія і практика. – Запоріжжя: ІОПМ, 2015.
Рябко Б. Я. Основы современной криптографии / Б. Я. Рябко, А. Н. Фионов. – Научный Мир, 2004. – 173 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 І. О. Розломій, Г. В. КосенюкАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
