ВИКОРИСТАННЯ КОНСОЛЬНИХ П’ЄЗОКЕРАМІЧНИХ ІДЕНТИФІКАТОРІВ У ВІБРОДІАГНОСТИЦІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЦТВ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4412.4.2018.162770Ключові слова:
аварійні ситуації, консольні доменно-дисипативні п'єзоперетворювачі, ідентифікація обладнанняАнотація
У статті розглядається можливість ідентифікації технологічного обладнання, що може бути використане в системі визначення аварійних ситуацій потенційно небезпечних виробництв. Для цього в роботі запропоновано використовувати консольні п’єзоперетворювачі на базі асиметричних біморфних п’єзоелементів. Зміною розмірів та форм електродів на протилежних сторонах тонкого п’єзоелемента досягається зміна характеристик п’єзоперетворювача, що слугує ідентифікатором перетворювача, а отже, і обладнання, на якому він закріплений. Причому, площі електродів на протилежних сторонах не перетинаються, що забезпечує умови виникнення доменно-дисипативних властивостей п’єзоелемента.##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
URN
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 М. Г. Томенко, О. О. КорецькаАвтори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи в тому вигляді, в якому її опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
Політика збірника наукових праць дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).